Замовлення клієнтів: «до пʼятниці» — як це перевіряє планувальник

Понеділок, 16:00, дзвонять із відділу продажів. Клієнт хоче 500 одиниць до пʼятниці. На екрані запасів — 200. Усе просто: виготовити ще 300 і відвантажити? Не зовсім. Коли планувальник усе як слід перевірить, реальний розрив становитиме 230 одиниць, і лише частину з них можна виготовити до пʼятниці.

Замовлення клієнта — це тверде зобовʼязання клієнта купити певну кількість виробу до певної дати. На заводі це ще й питання: чи можемо ми це поставити, із чого і коли? Відповідь на це питання до того, як сказати «так», називають підтвердженням замовлення, і вона спирається на дві перевірки: доступно для підтвердження (ATP) і можливість підтвердження з урахуванням потужностей (CTP).

Крок 1: наявне — ще не доступне

Із 200 одиниць на полиці 80 уже розподілено під замовлення іншого клієнта, яке відвантажується в четвер. Фізично вони є, але вже зайняті.

Уявіть ресторан. Столик біля вікна порожній, але на ньому табличка «Зарезервовано». Ви не можете посадити туди гостей без броні лише тому, що за ним поки ніхто не сидить.

Тож перша цифра — 200 − 80 = 120 одиниць, вільних сьогодні.

Крок 2: додайте те, що надходить, якщо на це ніхто не претендує

У виробництві є замовлення на 150 одиниць, яке має завершитися в середу. Перш ніж їх рахувати, планувальник перевіряє одне: чи не обіцяні ці 150 одиниць уже комусь іншому? У нашому випадку — ні.

Доступно до пʼятниці: 120 + 150 = 270. Клієнт хоче 500. Не покрито: 500 − 270 = 230 одиниць.

Це і є доступно для підтвердження (ATP): наявний запас мінус уже розподілене плюс заплановані надходження, на які ще ніхто не претендує, з розрахунком за періодами. ATP відповідає на питання: «Що я можу пообіцяти з постачання, яке вже існує або вже заплановане?»

Крок 3: можливість підтвердження з урахуванням потужностей — чи можемо ми виготовити решту?

ATP обмежується наявним постачанням. Для 230 одиниць потрібне нове виробництво, і тут на сцену виходить можливість підтвердження з урахуванням потужностей (CTP). CTP перевіряє, чи є матеріали і потужності, щоб вчасно виготовити відсутню кількість.

Планувальник перевіряє дві речі:

• Матеріали. Специфікація (BOM) на 230 одиниць потребує 460 кронштейнів. На складі 600, зі 100 розподілено під інші замовлення. Вільні 500 покривають 460. Усе гаразд.
• Потужності. Складальна комірка виготовляє 40 одиниць на годину. 230 одиниць потребують 230 / 40 = 5,75 години. Комірка повністю завантажена до четверга, у четвер по обіді є 4 вільні години. 4 × 40 = 160 одиниць.

Результат: ще 160 одиниць можна підготувати до пʼятниці. Останнім 230 − 160 = 70 одиницям потрібно 70 / 40 = 1,75 години, що вміщається в ранок наступного понеділка. Після випробувань і пакування їх відвантажать у вівторок.

Крок 4: часткове відвантаження чи повне?

Тепер у планувальника є реальна відповідь замість здогадки:

• Пʼятниця: 120 + 150 + 160 = 430 одиниць.
• Вівторок: решта 70 одиниць.

Чи це спрацює, залежить від клієнта. Одні охоче приймають часткове відвантаження: 430 одиниць дають змогу їхній лінії працювати. Інші наполягають на повному відвантаженні, бо дві поставки — це два приймання, два рахунки й дві нагоди помилитися. Тоді чесна обіцянка — усі 500 у вівторок.

Запитайте клієнта, а не вгадуйте. Найгірша відповідь — пообіцяти 500 «у пʼятницю» і відвантажити 430. На рівні замовлення це зараховується як невдала поставка, тому показник OTIF так суворо карає за часткові несподіванки.

Міф: «Якщо товар є на складі, я можу його пообіцяти»

Це найпоширеніша помилка під час підтвердження замовлень, і вона шкодить в обидва боки.

Вона призводить до надмірних обіцянок, коли запас розподілено, заблоковано за якістю або він лежить не на тому складі. Екран показував 200, а насправді було 120.

Вона ж призводить і до занижених обіцянок. Продавець, який бачить 200 і нічого не знає ні про 150 одиниць у середу, ні про вільні потужності в четвер, може сказати: «200 зараз, решта за три тижні». Клієнт іде до конкурента, а слот у четвер залишається невикористаним.

Рішення: перевірте розподілене, потім заплановані надходження, потім потужності. Саме в такому порядку.

ATP і CTP: підтвердження замовлень клієнтів

• ATP використовує запаси й постачання, які вже існують або вже заплановані. Це швидко й надійно, і для більшості позицій, що виробляються на склад, цього достатньо.
• CTP додає перевірку матеріалів і потужностей для нового виробництва. Це повільніше й залежить від якісних технологічних маршрутів і календарів, але це єдина чесна відповідь для продукції, що виробляється на замовлення.

Де ваш завод проводить цю межу — стратегічний вибір. Стаття Виробництво на замовлення чи на склад пояснює, як вирішити, які вироби підтверджувати із запасу, а які — з потужностей. А якщо таке «несподіване» замовлення надходить щопонеділка, то, ймовірно, воно не було несподіваним. Як передбачити його заздалегідь, показує стаття про планування попиту.

Як допомагає factory.online

У factory.online замовлення клієнта безпосередньо створює виробничий попит. Планувальник бачить в одному місці 80 розподілених одиниць, виробниче замовлення на середу, запас кронштейнів відносно специфікації та вільні години в четвер на діаграмі Ганта. Коли додаткові 230 одиниць підтверджено, вони стають виробничим замовленням і виробничим завданням для складальної комірки, яке залишається привʼязаним до замовлення клієнта. Тож якщо слот у четвер зсувається, одразу зрозуміло, чия поставка під загрозою.

Поширені запитання

ATP — це те саме, що вільний запас? Ні. Вільний запас — лише на сьогодні. ATP також враховує незарезервовані надходження за періодами.

Чи має відділ продажів бачити ATP напряму? Так, для позицій, які підтверджують із запасу. Для позицій, що виробляються на замовлення, швидка перевірка CTP з боку планування вбереже від обіцянок, яких завод не зможе виконати.

Якщо ваші планувальники щоразу, коли дзвонять продажі, проходять ці чотири кроки в електронній таблиці, запишіться на демо і візьміть із собою замовлення з минулого понеділка.